Інфекції в умовах воєнного часу: що змінюється

Воєнний час — це не лише випробування для безпеки та економіки країни, а й серйозний виклик для системи громадського здоров’я. Руйнування інфраструктури, масове переміщення населення, погіршення санітарних умов і обмежений доступ до медичної допомоги створюють сприятливі умови для поширення інфекційних захворювань. Те, що в мирний час вдавалося ефективно контролювати, під час війни може знову стати реальною загрозою.

Під час бойових дій змінюються базові умови життя людей. Перебування в укриттях, тимчасових поселеннях, гуртожитках або пунктах компактного проживання призводить до скупченості населення. Додатковими чинниками ризику є:
• порушення водопостачання та каналізації;
• обмежений доступ до чистої питної води;
• перебої з вивезенням сміття;
• зниження рівня особистої гігієни;
• стрес, виснаження та ослаблення імунітету.
Усе це створює ідеальні умови для швидкого поширення інфекцій.

В умовах війни найчастіше зростає захворюваність на:
• гострі кишкові інфекції – через забруднену воду та їжу;
• гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, COVID-19 – через скупченість людей;
• кір, дифтерію, поліомієліт – у разі зниження рівня вакцинації;
• туберкульоз – на фоні стресу, недоїдання та пізнього звернення по медичну допомогу;
• паразитарні захворювання, педикульоз, коросту – у місцях тимчасового проживання.

Воєнний час часто призводить до переривання планових щеплень. Проте саме в цей період вакцинація набуває особливої важливості. Низьке охоплення щепленнями може призвести до спалахів давно контрольованих інфекцій, які в умовах перевантаженої медицини матимуть тяжкі наслідки, особливо для дітей.

Зруйновані лікарні, нестача медичного персоналу, складна логістика та небезпека пересування ускладнюють своєчасну діагностику й лікування. Люди часто звертаються до лікаря вже з ускладненнями, що підвищує ризик поширення інфекцій та смертності.

У воєнних умовах профілактика виходить на перший план. Найефективніші заходи:
• дотримання правил особистої гігієни навіть у складних умовах;
• використання безпечної або кип’яченої води;
• контроль якості харчових продуктів;
• своєчасна вакцинація за можливості;
• раннє звернення за медичною допомогою при перших симптомах хвороби;
• санітарно-просвітницька робота серед населення.

Під час війни відповідальність за здоров’я частково переходить із системи охорони здоров’я до громад і самих людей. Взаємодопомога, інформування одне одного та свідоме ставлення до профілактики допомагають стримувати поширення інфекцій навіть у найскладніших умовах.

Інфекції в умовах воєнного часу змінюють свій масштаб і значення, стаючи прихованою, але серйозною загрозою. Війна підсилює фактори ризику, однак водночас робить профілактику, вакцинацію та відповідальну поведінку населення критично важливими. Збереження здоров’я під час війни – це ще один фронт, на якому щодня ведеться боротьба за життя.

Добропільська філія ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»