Короста: симптоми і лікування

Короста – це акародерматит: контагіозне захворювання, яке викликають паразити.
Збудник – коростяний кліщ Sarcoptes scabiei (старіша його назва – коростяний свербун). Зона ураження – шкіра.
Кліщі, що викликають коросту, поширені по всій земній кулі. Основна причина такої поширеності – на них не особливо впливають соціальні, економічні й кліматичні чинники. Але, в той же час, епідемічні спалахи хвороби, як правило, трапляються в регіонах, де переважає бідність, є проблеми з санітарією, водопостачанням або його якістю, відсутня просвітницька робота серед населення, а також існує висока щільність населення.
За статистикою, щороку у світі короста діагностується приблизно у 300 млн. людей
різного віку.

Причини зараження
Всі причини корости криються в кліщі Sarcoptes scabiei, який має мікроскопічні розміри. Чоловіча особина коростяного кліща має другорядне значення при зараженні. Первинні робить запліднена самка. Вона першою вбуравлюєтся під шкіру, роблячи ходи на межі рогового і зернистого шару епідермісу. Після чого, відкладає яйця, з яких через 2-3 дні вилуплюються личинки. Приблизно через 2 тижні вони стають дорослими особинами з життєвим циклом від 1 до 2 місяців.
Sarcoptes scabiei не стійкий до умов навколишнього середовища. Поза тілом людини він може існувати не більше 72 годин. Sarcoptes scabiei заразний на всіх стадіях свого розвитку – доросла особина, личинка, яйце.
Механізм передачі

Охайність не є гарантованим захистом від корости. Але, в разі зараження охайної людини, для захворювання характерна легша форма – одиничні висипання і невелике свербіння в фазу активності кліщів.
Основні способи зараження:
 прямий шкірний контакт з інфікованою людиною;
 побутовий шлях інфікування (найбільш малоймовірний: кліщ швидко гине поза тілом людини, а активність втрачає задовго до загибелі). Місця, в яких поширення корости найбільш ймовірно, – дитячі садки, школи, спортивні секції, гуртожитки, готелі, хостели тощо. Найбільш легко відбувається зараження між сексуальними партнерами.

Як встановлюється діагноз?
Як тільки з’явилися перші підозри на коросту – висип, свербіж тощо – необхідно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою до дерматолога. Він здійснить діагностику корости (в т.ч. диференціальну) і призначить правильне лікування.
Лікувальні заходи
Типова короста лікується легко і швидко. Лікування корости здійснюється за допомогою акарицидних мазей зовнішнього застосування (крім цього, можуть застосовуватися сірчана мазь, розчин кротамітона або перметрина). Вони наносяться на тіло (не тільки в місцях видимих уражень) тільки після гарячої ванни (душа) з рясним використанням мила.
Правила, яких слід дотримуватися при лікуванні:
 не можна займатися самолікуванням, всі заходи щодо усунення паразитарних інвазій повинні здійснюватися під наглядом лікаря;
 необхідно виконувати всі приписи лікаря і чітко слідувати його інструкціям з нанесення препарату;
 нігті повинні бути коротко підстрижені та препарат обов’язково повинен наноситись під ними, особливо при наявності вогнищ сильної сверблячки (при контакті з зараженою поверхнею під нігті потрапляють яйця кліща);
 нанесення препарату здійснюється ввечері, обов’язково руками;
 ліки повинні знаходитися на шкірі не менше 12 годин;
 неприпустиме попадання препарату в очі та ін.
Профілактика корости
Незважаючи на те, що короста не є прямим наслідком поганої гігієни та трапляється серед людей, які дотримуються усіх гігієнічних норм, найбільш важливим заходом профілактики вважається особиста гігієна. Також, величезне значення в боротьбі з хворобою має якісне водопостачання.

Добропільська філія ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»