ЛЯМБЛІОЗ. ПРОФІЛАКТИКА

За даними ВООЗ, у світі на лямбліоз щорічно хворіє близько 500 млн. людей. В Україні захворюваність населення на лямбліоз залишається на високому рівні і перевищує в десятки разів захворюваність у провідних країнах Європи. Лямбліоз – це захворювання, яке спричиняється паразитуванням джгутикових   найпростіших  — лямблій в тонкому кишківнику людини, де вони своєю життєдіяльністю порушують процеси всмоктування жирів, вуглеводів, білків та вітамінів.
Джерелом інфекції є людина, та де які види тварин з якими людина часто контактує – собаки, коти, велика рогата худоба, свині та інші, серед яких теж широко розповсюджений лямбліоз. З випорожненнями хворої людина та тварини за добу виділяється декілька мільярдів цист лямблій. Зараження відбувається через рот
при потраплянні в організм забруднених лямбліями харчових продуктів або води, а також при занесенні лямблій у рот брудними руками й т.п. Механічними переносниками можуть бути мухи та таргани.
Цистам лямблій властива висока стійкість у зовнішньому середовищі. У воді природних водойм (ставки, річки, озера) при температурі 21-22 о С вони живуть 1-3 місяці, на поверхні яблук – до 6 годин, на хлібі – 6-12 годин, у молочних продуктах при температурі 18-25 о С – 12 діб, а при 2-6  о С – до 112 діб. При температурі 60-70  о С  цисти гинуть через 5-10 хвилин, при кип’ятінні – моментально.
Для початку розвитку лямбліозу достатньо, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій. Інкубаційний період триває від кількох днів до кількох тижнів (в середньому, 10-15 днів).  Симптоми. Клінічні прояви дуже різноманітні. В першу чергу для захворювання характерні симптоми з боку шлунково- кишкового тракту: нестійкість випорожнень, метеоризм, болі в животі, нудота, іноді блювота, зниження апетиту. Друга група симптомів обумовлена синдромом інтоксикації. Перш за все це є пригнічений, депресивний стан пацієнта. Можливі також дратівливість, плаксивість, головні болі, запаморочення, серцебиття, задишка, порушення сну.  Для лямбліозної інвазії характерні алергічні прояви, зокрема на харчові антигени (молоко, рибу, яйця, цитрусові), блідість шкірних покривів, особливо шкіри обличчя. У більшості пацієнтів зустрічається нерівномірне забарвлення шкіри, її жовтушний відтінок. Досить частим симптомом при лямбліозі у хворих є ураження червоної облямівки губ (від легкого лущення і сухості до тріщин, заїд).
В цілому для  лямбліозу характерний хвилеподібний характер з періодами наростання і стихання симптоматики. Деякі люди з лямбліозом взагалі не мають симптомів.
Ускладнення при лямбліозі. До них належать:
– зневоднення – втрачається занадто багато води та інших рідин у вашому організмі;
– малабсорбція – кишковий тракт не засвоює достатню кількість поживних речовин з
вашої їжі.
– втрата ваги – надмірна діарея може спричинити занадто швидку втрату ваги;
– погіршення засвоєння вітаміну B12, порушення С-вітамінного обміну.
Імунітет після перенесеного лямбліозу не стійкий і не тривалий. Діагностика лямбліозу. Одним із методів діагностики, є протозоологічне дослідження калу. Для достовірності необхідні багаторазові аналізи, проведені від 2 до 7 разів з інтервалом здачі в 1 – 3 дні. Лікування складається з кількох етапів, є комплексним та крім протилямбліозних препаратів включає симптоматичну терапію. Обов’язковим є
повторне обстеження калу на цисти лямблій після завершення курсів лікування.
Що робити, щоб уникнути зараження ?
Уникнути зараження лямбліями можливо, якщо:
– дотримуватися особистої гігієни (ретельно мити руки перед їжею, приготуванням
їжі, після туалету, гри з тваринами, повернення з вулиці);
– вживати гарантовано безпечну воду та напої (кип'ячену воду, напої у фабричній
упаковці);
– вживати в їжу термічно оброблені продукти;
– ретельно мити овочі, фрукти, ягоди і обробляти їх окропом перед їжею;
– обстеження та лікування цистоносіїв і хворих на лямбліоз. Це особливо актуально
для членів сім'ї, де виявлений хворий на лямбліоз і для дитячих колективів. Обов’язково зверніться за порадою до лікаря при наявності симптомів характерних для захворювання на лямбліоз.
Кожному треба пам’ятати, що дотримуючись елементарних правил особистої гігієни та харчування знижується ризик зараження не тільки лямбліозом, але й іншими інфекційними та паразитарними хворобами.