History of the village
Село Миролюбівка розташоване в живописному місці, в тій самій балці, де невелика річечка Казенний Торець набирає свою силу, бо в сусідньому селі її початок. Ця природна краса чарує душу і серце, тим більше, якщо дивитися з самої високої точки – з початку села. На правому березі річки розташоване живописне село – привітні будинки, потопаючи у зелені дерев і квітів, сільський будинок культури,а в нім бібліотека, НВК та фельдшерський пункт, водяна гладь ставка, як український рушник, гостинно розстелений на горизонті.
З 18 століття проживають тут покоління українців, чиї предки – кріпосні селяни – були переселенцями з центральних районів України. На території були розташовані два поселення, Левінщина і Дьяволанщина (назва пішла від прізвищ поміщиків Левін і Дьявін), кордоном між поселеннями була грунтова дорога, яка пролягла від кінця балки Сагалянової до перехрестя з річкою Казенний Торець. Поміщицькі маєтки і господарські будівлі були розташовані на горі, їх володарі проживали в селі майже до відміни кріпосного права, після чого спішно продали належні їм землі. Подальша доля їх невідома. Людина, яка скупила землі двох поміщиків, носила прізвище Маркін і село стало називатися Маркінка (Марчинкова).
Після 1917 – 1918 років село перейменували і дали назву Калинівка. Назва збереглася до 1944 року. В тому ж році село перейменували в Миролюбівку. Вважається, що приводом для цієї назви було палке бажання жити мирним життям. А в 1976 році виникла легенда, що у командира, який загинув разом з однополчанами звільняючи село, було прізвище Миролюбов, і нібито в честь нього названо село. Та це тільки легенда не підтверджена фактами.