Сплата єдиного соціального внеску
Сплата єдиного соціального внеску, як гаранта реалізації прав найманих працівників на пенсійне забезпечення
З січня 2004 року в Україні запроваджено принцип пенсійного страхування, відповідно до якого страховий стаж людині зараховується за умови сплати страхових внесків. Тобто, фактично право на пенсію матимуть лише ті громадяни, які легально одержували заробітну плату в розмірі не меншому за мінімально встановлений законодавством рівень, з 1 січня 2019 року – це 4 173 грн.
Те, що відносини між роботодавцями та найманими працівниками нерідко не відповідають нормам чинного законодавства, а заробітна плата виплачується «у конвертах» або у розмірах значно менших за мінімальний рівень – не є секретом для більшості громадян.
На жаль, сьогодні ще можна влаштуватися на роботу без укладання трудового договору, але через таку «нелегальну» зайнятість соціально незахищеними залишаються, в першу чергу, самі наймані працівники.
Несумлінні роботодавці вишукують різні способи мінімізації витрат на оплату праці серед яких: оформлення працівників на неповний робочий день, укладання договорів цивільно-правового характеру, нарахування окремим працівникам заробітної плати значно більшої за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, в той час як всім іншим працівникам – на рівні мінімальної або навіть менше.
По окремих роботодавцях відслідковується тенденція скорочення штатних працівників та одночасне збільшення кількості працюючих за договорами цивільно-правового характеру, що дозволяє офіційно декларувати нижчу зарплатню.
Також трапляються випадки, коли роботодавці, які використовують найману робочу силу, ведуть подвійний облік робочого часу, тобто працівники працюють по 10-12 годин на добу та ще й без вихідних, а заробітна плата в трудовому договорі встановлена лише на рівні мінімального розміру. Оплата роботи в надурочний час, у святкові та вихідні дні, взагалі не проводиться. Перебування робітника в такому статусі негативно впливає на рівень його пенсійного забезпечення в майбутньому та соціальні гарантії сьогодні.
Більшість правників не гарантує позитивних результатів в трудових спорах неоформлених працівників у разі виникнення конфлікту з роботодавцем, оскільки останнього практично неможливо притягнути до відповідальності.
Як наслідок, звертаючись за призначенням пенсії, людина виявляє, що вона не має права на пенсійне забезпечення – у неї просто не вистачає стажу!
Адже з 01 січня 2019 року необхідний для призначення пенсії страховий стаж вже складає 26 років замість 15-ти років, як було раніше. Надалі стаж поступово збільшуватиметься: для тих, хто досягне пенсійного віку в 2020 році, – це 27 років, у 2021 році –28 років і так до 2028 року, коли необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.
Несплата внесків не дає можливості зарахувати період трудової діяльності до страхового стажу і, як наслідок, громадяни мають пенсію, яка не відповідає їх сподіванням. Тому платити внески необхідно, бо це не лише кошти, з яких виплачують пенсії, головне – це соціальний захист кожної людини.
Лише офіційне працевлаштування та високий рівень заробітної плати, з якої сплачено внески, забезпечить гідну пенсію в майбутньому!
ЄСВ – не податок, це страховий внесок!
Оскільки право на пенсійні виплати отримають лише ті, хто сплачує страхові внески до Пенсійного фонду України, нагадуємо про обов’язкову сплату єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ).
Мінімальний та максимальний розмір ЄСВ залежить від розміру мінімальної заробітної плати. В 2021 році її розмір буде змінюватись двічі: з 1 січня (6 000 грн) та з 1 грудня (6 5 00 грн).
Отже, мінімальний розмір ЄСВ у 2021 році:
з 1 січня по 31 листопада (6 000 х 22 %) = 1 320 грн;
з 1 грудня по 31 грудня (6 500 х 22 %) = 1 430 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2021 році дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати:
з 1 січня по 31 листопада 6 000 х 15 = 90 000 грн. (максимальна сума ЄСВ = 19800 грн);
з 1 грудня по 31 грудня 6 500 х 15 = 97 500 грн. (максимальна сума ЄСВ = 21 450 грн).
Змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску
Законом України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 115) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску, зокрема, передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
На сьогодні відповідно до вимог Закону № 115 Міністерством фінансів України затверджено єдину звітність з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ для роботодавців (наказ від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4»).
Вперше єдину звітність слід подавати за І квартал 2021 року. Отже, за січень, лютий та березень 2021 року щомісячні звіти з ЄСВ за старою формою вже не подаються. Крім того, передбачено подання необхідних форм звітності як «довідкових» у разі настання події «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат».
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» запроваджено оновлені форми звіту з ЄСВ, які мають подаватися платниками єдиного внеску протягом перехідного періоду, починаючи з 01.02.2021 за звітні періоди до 2020 року включно, та у разі проведення державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання до 28 лютого 2021 року.