ЙОДОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

Йододефіцитні захворювання — патологічні стани, обумовлені зниженням споживання йоду. Ця група захворювань включає йододефіцитний гіпотиреоз, дифузний нетоксичний зоб, вузловий і багатовузловий еутиреоїдний зоб. Найчастіше трапляється збільшення в розмірах щитоподібної залози — зоб. Регіон називається ендемічним за зобом, коли в більше ніж 10 % жителів цієї території визначається зоб.
В Україні проблема йододефіцитних захворюваннь упродовж останніх років значно загострилася. Це пов’язано як із ліквідацією попередньої системи профілактики йододефіцитних захворюваннь, що ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, так і з помітним зменшенням у харчуванні населення частки продуктів, відносно багатих йодом. У всіх обстежених на сьогодні регіонах країни встановлений дефіцит йоду в харчуванні. Йодний дефіцит притаманний також областям України, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Нестача йоду зумовила підвищене накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі у значного числа жителів (особливо у дітей) і вважається чинником підвищеного ризику розвитку онкологічних захворювань.
Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Тому впродовж тривалого часу зоб вважався єдиним проявом такого стану. На сьогодні доведено, що, крім зоба, дефіцит йоду має також інший негативний вплив на здоров’я людини.Термін «йододефіцитні захворювання» або «розлади, спричинені нестачею йоду», використовується для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і розвиток організму, насамперед на формування мозку дитини.
Йод — необхідний елемент для нормального росту й розвитку людини. В організмі людини він присутній у невеликій кількості (15–20 мг), а його кількість, необхідна для нормального розвитку, становить лише 100–150 мкг на добу, але більшість мешканців України споживає лише 40-80 мкг йоду на добу.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник.
Чим небезпечний дефіцит йоду?
• відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
• збільшення щитовидної залози (зоб);
• затримка росту у дітей;
• затримка інтелектуального розвитку у дітей;
• зниження розумової активності у дорослих;
• порушення обмінних процесів;
• загроза переривання вагітності;
• рак щитовидної залози;
• погіршення пам’яті, слуху;
• підвищення холестерину;
• сухість шкіри, втрата її еластичності;
• порушення роботи кишківника;
• відчуття холоду;
• різке зниження чи підвищення маси тіла;
• набряки;
• випадіння волосся тощо.

Профілактика йододефіцитних захворювань
Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:
• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи.
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Бережіть своє здоров’я!

Фахівці відділення епідеміологічного нагляду
(спостереження) та профілактики неінфекційних
захворювань Добропільської філії
ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»