[bvi]

19 липня 2020 року на 81 році пішов з життя чоловік активної життєвої позиції – Лигач Віктор Васильович.

20.07.2020 в 8:50

Народився Віктор Васильович 01 січня 1939 року в селищі Кураховка Селидівського району Донецької області в селянській сімї.  Життя його було звичайним, але цілеспрямованим.

Свою трудову діяльність розпочав з 1958 року в колгоспі імені 22 з’їзду КПРС Красноармійського (Покровського) району Донецької області.

З 1965 по 1968 роки навчався в Дніпропетровському технікуму електрифікації сільського господарства.

Працюючи в рідному колгоспі, Віктор Васильович не зупиняється на досягнутому, він вступає на заочне відділення до Дніпропетровського інституту сільського господарства на факультет механізація.

16 червня1971 році обраний головою виконкому Лисівської сільської Ради народних депутатів Красноармійського (Покровського) району Донецької області. Після закінчення повноважень в 1973 році повертається до колгоспу та працює механіком по працемістким процесам в тваринництві, а потім головним інженером цього колгоспу.

В 1980 році Лигач Віктор Васильович обирається головою колгоспу імені Ульянова Красноармійського(Покровського) району Донецької області, а 1982 році призначається головним інженером колгоспу імені Фрунзе.

З 1987 по 1996 роки Віктор Васильович працював селищним головою Гродівської селищної ради народних депутатів.

Більше ніж двадцять років очолював Гродівську первинну громадську організацію ветеранів війни та праці та  був членом президії  Покровської районної громадської організації ветеранів війни та праці.

Віктора Васильовича знали як  доброзичливу, світлу і добру людину, вірного друга і надійного товариша. З любов’ю і дбайливістю ставився він до рідної землі. Брав активну участь у громадському житті села, користувався авторитетом серед односельчан і керівництва району. Рідним запам’ятається люблячим і турботливим чоловіком, батьком і дідусем.

Покровська районна рада та райдержадміністрація, Покровська районна громадська організація ветеранів війни та праці глибоко сумують з приводу тяжкої втрати і висловлюють глибоке співчуття дружині Євдокії Олексіївні, дітям – Людмилі та Юрію, онукам та правнукам покійного. Ми будемо пам’ятати цю чуйну та цілеспрямовану людину. Світла пам’ять про нього надовго збережеться в серцях усіх, хто його знав.

print