Міфи і правда про інсульт

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Щороку в Україні фіксують 100-110 тис. інсультів. Понад третини з них – люди працездатного віку. 30-40% хворих помирають у продовж перших 30 днів і до 50%- протягом року після інсульту. 20-40% із тих, хто вижив потребують сторонньої допомоги і лише 10-15% повертаються до повноцінного життя.Багато існує міфів про інсульт, тому ми розповімо,що з них правда, а що міф.
Міф 1: При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої
Правда: Насправді усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах швидкої може погіршити стан здоров’я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., не зупинена кровотеча, кома)
Міф 2: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне
Правда: Усім хворим, які пережили інсульт, необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
Міф 3: При лікуванні необхідні крапельниці

Правда: У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання.
Міф 4: Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, мови, похлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі
Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнівЩоби досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації.
Міф5: Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути
Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, поганий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров’яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. – головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин.
Міф 6: Щоби запобігти інсульту або пролікуватися після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини
Правда: Прокапування немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах. За рекомендацією лягти прокапатись може стояти що завгодно, але не науково- обґрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.
Міф7: Після інсульту не можна пити каву
Правда: Помірне вживання кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання.. Ризик інсульту також зменшують зелений і чорний чай, чорний шоколад (вміст какао не менше 70%, 15- 20 г на день) та горіхи (20-30 г на день), а також середземноморська дієта.
Міф 8: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом
Правда: Відвідання сауни, якщо воно не пов’язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, зменшує ризик інсульту. Щодо фізичних навантажень, ми сьогодні їх не тільки не забороняємо, але й прописуємо, як ліки..
Міф 9: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта
Правда: інсульт – це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у лікарню.

Добропільська філія ДУ «Донецький ОЦКПХ МОЗ»