Держенергоефективності презентувало шляхи підвищення енергоефективності громад на ХVІ Українському муніципальному форумі

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, виступив на конференції «Від енергоефективності до Європейського зеленого курсу», присвяченій Дню енергоефективності, що відбувся в рамках ХVІ Українського муніципального форуму в Одесі 28 липня.

Ініціаторами події виступили Асоціація міст України та німецький партнер України – ПроєктGIZ«Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».

Енергоефективні реформи та конкретні інструменти для громад було обговорено  разом із Київським міським головою, Головою Асоціації міст УкраїниВіталієм Кличко, Першим заступником Міністра розвитку громад та територій України Василем Лозинським, заступником Міністра енергетики УкраїниЮлієюПідкоморною, народним депутатом СергіємНагорняком, в.о. Голови Держенергоефективності Костянтином Гурою, директором Проєкту GIZ ІмоюХреновою-Шимкіною, органами місцевого самоврядування, міжнародними партнерами.

«Енергоефективність – це універсальний шлях для сталого розвитку та декарбонізації економіки, а значить і для підвищення її конкурентоздатності та покращення добробуту суспільства у цілому», –наголосила Юлія Підкоморна.

Костянтин Гура звернув увагу учасників на те, що енергоефективність – єдиний шлях, з якого Україна  не має право звертати, тому що:

• 7,5 млрд доларів сплатила Україна за імпорту газу, вугілля і нафтопродуктів минулого року;
• у 3 рази вищою є енергоємність української економіки, ніж у Німеччині.

«І мені приємно констатувати, що Німеччина – стратегічний партнер України у сфері енергоефективності та приклад для наслідування усіх реформ у цій сфері. Вже кілька років активно співпрацюємо із GIZ, що розширює свою роботу, має багато нових напрямів, допомагає імплементувати директиви ЄС і втілити численні проєкти громадам», – зауважив К.Гура.

Виступаючи, Костянтин Гура окреслив низку важливих напрацювань у сфері енергоефективності:

• «Теплі кредити» – затребувана серед населення програма допомоги, якою скористалися понад 860 тис. сімей і тепер заощаджують на комунальних рахунках. Програма показала, що енергоефективність – це економічно вигідно як родинам, так і економіці. Адже з початку дії програми з держбюджету виділено 3,4 млрдгрн, а залучено 9,9 млрдгрн приватнихінвестицій.

• Розроблено Концепцію нової 5-річної цільової програми з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. Окрім вже традиційного напряму стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів, також передбачено заходи підтримки у бюджетній сфері, підприємств, розвитку електрозарядної інфраструктури, біоенергетики.

• Розроблено проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року.

• 225 місцеві органів влади впровадили системи енергоменеджменту. Це основа для розумного управління енергоспоживання та нагода зменшити використання енергії до 10% без значних капіталовкладень.

• Сертифікація будівель – інструмент для аналізу енергоспоживання та подальшого впровадження рекомендованих заходів з термомодернізації.

• Держенергоефективності розробило та Урядом затверджено 23 технічні регламенти з екодизайну та 15 – з енергетичного маркування.Муніципалітетам необхідно дотримуватися вимог технічних регламентів під час закупівель енергоспоживчого обладнання.

• Котельні на твердому біопаливі та біоТЕЦ – одне із рішень енергозабезпечення громади в опалювальний сезон. Вигода – дешевша на 10% теплова енергія із альтернативних джерел порівняно із тепловою енергією із газу.

«Як отримати дешеву теплову енергію? Держенергоефективності розраховує так званий «середньозважений тариф», який дозволяє споживачу отримувати, а виробнику продавати теплову енергію з альтернативних джерел енергії на рівні 90% від тарифу на теплову енергію з газу. Це «win-win»історія, в якій споживач має на 10% дешевшу теплову енергію, а виробник має гарантований тариф», – пояснив Костянтин Гура.

• Прийнято розроблений спільно з Агентством закон щодо введення в обіг зелених облігацій. З 1 липня ц.р. закон вступив у силу.

«Ми закликаємо муніципалітети вже зараз готувати пропозиції щодо проєктів.Зелені облігації дозволять здешевити фінансування проєктів. Зі свого боку, ми шукаємо підтримки міжнародних партнерів для підготовки якісних ТЕО та оцінки «зеленості» проєктів», – повідомив К.Гура і нагадав про Інвестиційну карту «UAMAP» (https://uamap.org.ua), на якій можна розміщувати потенційні проєкти для пошуку інвесторів.

Окрім цього,  ІмаХренова-Шимкіна, директор проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» презентувала широкі напрями роботи GIZ та інструменти підтримки громад у сфері енергоефективності.

«Енергоефективність – це кошти, які заробила громада, які не витратила і які інвестує у свій добробут», – закликала громади до активної роботи та співпраціІмаХренова-Шимкіна.

Учасники конференції також ознайомилися із особливостями впровадження енергоменеджменту в бюджетних установах та на підприємствах, підготовкою кадрів із сучасними компетенціями для «зеленого переходу», успішним досвідом деяких муніципалітетів, програмами різних фінансових установ.